Гербіциди

 

Класифікація гербіцидів

Гербіциди (від лат. Herba - трава і caedo - вбиваю) - клас пестицидів, призначений для боротьби з небажаною рослинністю. Вони використовуються як для знищення вже вегетуючих рослин, так і для запобігання їх появи. У більшості випадків гербіциди застосовуються для боротьби з бур'янами сільськогосподарських культур. Використання гербіцидів дає можливість максимально зменшити або ж повністю відмовитися від ручної або механічної обробки грунту, що в свою чергу попереджає грунтову ерозію та зменшує непродуктивні втрати вологи.

За характером дії на рослини гербіциди діляться на 2 групи:

1. Гербіциди суцільної дії або неселективні - призначені для знищення всіх видів рослин. На сільськогосподарських посівах застосовуються під час відсутності на полі основної культури (після збирання врожаю, до появи сходів культури, на парових полях). Також вони використовуються для знищення рослинності навколо промислових об'єктів, на лісових вирубках, аеродромах, залізничних і шосейних дорогах, під лініями високовольтних електропередач, в дренажних каналах, ставках і озерах.
2. Гербіциди вибіркової дії або селективні - призначені для ураження конкретних видів рослин, але не впливають на інші. Використовуються в сільськогосподарських посівах для знищення (хімічна прополка) і контролю появи бур'янів.

Такий поділ гербіцидів досить умовний, оскільки в більшості випадків один і той самий препарат в залежності від концентрації, норм витрати, умов застосування може проявляти себе як гербіцид суцільної або вибіркової дії. Селективність (вибірковість) дії гербіцидів визначається їх хімічним складом, препаративною формою і дозами внесення, термінами і методом обробки, фазами розвитку рослин, їх анатомічними і морфологічними особливостями, конкретними грунтово-кліматичними умовами і рядом інших, менш значущих чинників.

Розрізняють біохімічну і топографічну селективність (вибірковість) гербіцидів.

Біохімічна вибірковість властива гербіцидам, принцип дії яких заснований на втручанні в обмін речовин рослин. Вона полягає в різному перетворенні діючої речовини препарату в рослині після її проникнення. У стійких рослинах гербіцид блокується компонентами клітини, і в кінцевому підсумку інактивується або розкладається до нетоксичних сполук. Також в деяких випадках для створення біохімічної селективності препаратів в них застосовують антидоти, які виключають фітотоксичність гербіциду для конкретних рослин. При попаданні ж в клітини чутливих рослин гербіциди (пестициди) або відразу пригнічує їх розвиток (інгібуюча дія), або під впливом внутрішньоклітинних процесів розпадається на токсичні речовини, які вбивають рослину.

Топографічна вибірковість пов'язана з особливостями морфології і анатомії рослин, а також залежить від техніки внесення гербіцидів та наявності в них сурфактантів (поверхнево-активних речовин, ПАР). Типовим прикладом може послужити застосування препаратів на основі 2М-4Х на посівах льону у фазу «ялинки». На відміну від більшості дводольних, льон у цей період малочутливий до даного гербіциду при звичайному обприскуванні за рахунок стікання крапель розчину з вузького листя, покритих товстим восковим нальотом і розташованих під гострим кутом до стебла. Даним типом селективності викликається стійкість до дії гербіцидів сильно опушених рослин, які погано змочуються, рослин з товстою малопроникливою кутикулою і невеликою кількістю продихів. Також топографічною вибірковістю пояснюється різна чутливість рослин одного виду залежно від умов зростання. Рослини, які ростуть на вологих ділянках на багатій поживними речовинами, особливо азотом, грунті, виростають більш зніженими і мають більш високу чутливість до дії гербіцидів.

По спектру дії розрізняють гербіциди з широкою і вузькою вибірковістю. Прикладом вузької вибірковості може послужити пропанід, який призначений виключно для знищення просянок в посівах рису. Широкою ж, наприклад, володіє 2,4-Д, який знищує всі дводольні рослини. Важливо також відзначити те, що вибіркова дія гербіцидів слабшає з збільшенням доз внесення.

Залежно від здатності до переміщення по живих тканинах рослини гербіциди поділяють на контактні та системні.

Контактні гербіциди при попаданні на рослину викликають місцеве ураження ділянок тканини, які відмирають або поступово деградують. Така дія не завжди повністю знищує рослину, і часто лише пригнічує її розвиток тимчасово, яка потім знову відновлює свою вегетацію.

Системні гербіциди при попаданні на поверхню рослини проникають в її внутрішні структури і розносяться по всих вегетативних і генеративних органах, викликаючи комплексне ураження. Вони здатні пересуватися по судинній системі рослин разом з водою, продуктами обміну речовин і поживними речовинами, досягаючи найбільш важкодоступних та віддалених місць, що особливо цінно при боротьбі з багаторічними бур'янами, які мають потужну кореневу систему.

Щодо строків внесення розрізняють досходові і післясходові гербіциди. За способом внесення препарати поділяють на листові, грунтові і кореневі гербіциди.

Листові гербіциди використовують для обробки вегетуючих рослин і діють через їх надземні органи. Основний спосіб застосування таких препаратів - обприскування за допомогою обприскувачів або літаків.

Грунтові гербіциди поділяють на леткі, які вимагають заробки (загортання) і ті, які не потребують заробки. Обов'язковою умовою ефективності внесення грунтових гербіцидів є висока вологість верхнього шару грунту, яка необхідна для рівномірного розподілу препарату по всій поверхні.

Кореневі гербіциди використовуються при застосуванні крапельного поливу або закладаються в грунт ще до посіву у вигляді гранул. Механізм їх дії полягає в проникненні в рослини через кореневу систему разом з потоком води і поживними речовинами.

Досходові гербіциди - у своїй більшості грунтові або гранульовані препарати, які застосовуються до появи сходів культурних рослин. Розрізняють передпосівне (проводиться при передпосівній культивації у вологий шар грунту) і досходове (проводиться після посіву, але до появи сходів культурних рослин) внесення таких гербіцидів. Суть дії досходових грунтових гербіцидів полягає в створенні так званого «екрану», який протистоїть появі сходів бур'янів. Гранульовані гербіциди мають набагато довший термін ефективної дії та вносяться в більшості випадків в захисну зону просапних культур при широкорядному посіві.

Післясходові гербіциди застосовують під час активної вегетації культурних рослин. У своїй більшості це листові препарати, але також використовуються і кореневі гербіциди при крапельному поливі.

На зрошуваних землях також можливе застосування гербіцидів одночасно з поливом по борознах або за допомогою наземних поливних агрегатів (дощувальних машин). Такий спосіб внесення отримав назву гербігація. Його перевагою є те, що при значному розчиненні у воді летючі препарати практично не випаровуються.

Сучасні гербіциди представлені в основному органічними сполуками, в невеликих масштабах також застосовують і деякі неорганічні речовини. Кожен препарат, в залежності від діючих речовин, має свій спектр дії, умови й особливості застосування, зберігання, приготування робочих розчинів, сумісності з іншими класами пестицидів (особливо при приготуванні бакових сумішей) і т.д.

Дуже важливим аспектом є суворе дотримання інструкцій із застосування та умов техніки безпеки при роботі з гербіцидами. Це підвищує ефективність і забезпечує безпеку їх використання. Також не варто забувати про обгрунтованість застосування гербіцидів і визначати доцільність хімічних обробок виходячи з економічних порогів шкодочинності.

Використання гербіцидів забезпечує підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зменшує необхідність ручної праці, полегшує збір врожаю, допомагає вдосконалювати прийоми агротехніки і забезпечує високу економічну ефективність ведення сільського господарства.