Правильний захист рослин - запорука успіху
Від конкурентів у боротьбі за місце під сонцем, в буквальному значенні, за поживні речовини, за повітря і вологу, культурні рослини необхідно постійно захищати. Для вивчення шкідників і хвороб культур, бур'янів, а також розробок рекомендацій по захисту рослин від шкідливих організмів, в Україні створені і працюють Інститут захисту рослин та інші науково-дослідні установи, Головдержзахист, обласні та районні інспекції захисту рослин, карантинні та насіннєві інспекції. Захистом рослин від хвороб, шкідників і бур'янів займаються не тільки фахівці в цій сфері, але і незліченна кількість городників, садівників, дачників. Кожен з них намагається знайти найбільш оптимальний варіант боротьби з тим або іншим шкідливим організмом.
Можна виділити основні методи захисту рослин:
-
Попереджувальні включають в себе:
- Дотримання сівозмін - сприяє зниженню чисельності шкідників, зменшує вірогідність накопичення збудників хвороб, а також впливає на видовий склад бур'янів та його кількість.
- Просторова ізоляція посівів перешкоджає швидкому поширенню інфекції, бур'янів і шкідників.
- Очищення посадкового матеріалу та органічних добрив виключає потрапляння насіння бур'янів, шкідників та інфікування площ, що засіваються.
- Селекція стійких сортів і гібридів - ведення селекції на підвищення стійкості рослин до певних хвороб знижує накопичення інфекції в агроценозах.
- Карантинні заходи обмежують переміщення продукції та насіння, що містять карантинні об'єкти, їх насіння, спори, личинки, яєчка. -
Винищувальні методи більш жорсткі і конкретні. Вони можуть бути:
- Механічні методи захисту рослин від бур'янів включають в себе ручну або механічну прополку посівів, оранку, боронування, лущення стерні, дискування, культивацію і інші обробки.
- Біологічні методи боротьби - це використання ентомофагів, біопрепаратів для захисту рослин - фітоінсектицидів, мікробіологічних, вірусних та бактеріальних препаратів.
- Фізичні - це вплив високих і низьких температур, водяної пари, електричного струму.
- Хімічний метод захисту рослин - найпоширеніший, ефективний і швидкодіючий. У боротьбі з шкідливими організмами використовуються хімічні препарати - пестициди (тобто «вбиваючі заразу»).
Хімічні засоби захисту рослин (ЗЗР) за своїм призначенням і дією поділяють на:
- інсектициди - для боротьби з шкідливими комахами;
- акарициди - проти кліщів;
- нематоциди - проти нематод;
- родентициди - проти гризунів;
- фунгіциди (антисептики) - проти грибів;
- антибіотики (антисептики, бактерициди) - проти бактерій;
- гербіциди - засоби боротьби з бур'янистою рослинністю;
- арборициди - проти смітної деревної рослинності.
Усі хімічні засоби захисту рослин класифікуються за хімічним складом, об'єктам застосування, за характером дії і способом проникнення у шкідливий організм.
За хімічним складом їх поділяють на дві основні групи:
- неорганічні сполуки (сполуки міді, сірки, фтору тощо)
- органічні сполуки (хлорорганічні, фосфорорганічні, синтетичні піретроїди, нітрофеноли, похідні тіо- і дітіокарбамінової кислот тощо);
За характером дії пестициди поділяють на:
- контактні (що вбивають шкідливий об'єкт при контакті з ним)
- системні (проникають в тканини і провідну систему рослин і вбивають шкідливий об'єкт при живленні на такій рослині).
За способом проникнення існують препарати:
- контактної дії (через покриви тіла) • кишкової дії (при проковтуванні)
- фуміганти (при диханні)
За гігієнічної класифікації засоби захисту рослин поділяють на чотири групи:
- сильнодіючі отруйні речовини зі средньолетальною дозою (ЛД50) до 1 мг/кг маси тіла;
- високотоксичні - ЛД50 від 50 до 200 мг / кг;
- среднетоксичні - ЛД50 від 200 до 1000 мг / кг;
- малотоксичні - ЛД50 більше 1000 мг / кг.
Важливо відзначити, що за цією класифікацією будь-яка речовина, що не потрапила в перші три групи, відноситься до четвертої.
На основі даних про фізико-хімічні та токсичні властивості пестицидів, про залежність ступеню токсичності їх від хімічної будови, а також аналізу випадків отруєння людей, причин забруднення зовнішнього середовища і продуктів живлення, сформульовані слідуючи гігієнічні вимоги до пестицидів:
- в с/г повинні, як правило, використовуватись малотоксичні для теплокровних тварин та людини препарати (виняток становлять тільки зооциди та протруювачі насіння, так як в даний час не знайдені для вказаних цілей малотоксичні сполуки);
- не повинні використовуватись стійкі речовини, які не розкладаються в природних умовах на нетоксичні компоненти на протязі двох та більше років;
- не слід застосовувати препарати з різко вираженою кумулятивною здатністю, тобто здатністю затримуватись і накопичуватись в живих організмах (в т.ч. і в організмі людини) навіть при попадані в дуже малій кількості;
- не допускаються до застосування речовини, якщо при попередньому вивченні їх встановлена реальна загроза канцерогенності, мутагенності, ембріотоксичності та алергенності.
В залежності від ступеня загрози пестициди характеризуються:
Токсичністю при потраплянні в шлунок:
- сильно діючі отруйні речовини - ЛД -50 мг/кг;
- високотоксичні - ЛД -50-200 мг/кг;
- середньої токсичності - ЛД - 200-1000 мг/кг
- малотоксичні - ЛД - 1000 мг/кг.
Шкірорезорбтивною токсичністю:
- різко виражена - ЛД - 500мг/кг, шкіро-оральний коефіцієнт -3;
- виражена -ЛД- 500-2000 мг/кг, шкіро-оральний коефіцієнт -3-10;
- слабко виражена - ЛД -2000 мг/кг і вище, шкіро-оральний коефіцієнт - 10.
Небезпечність речовин по ступеню летючості:
- різко виражена - насичуюча концентрація більша чи дорівнює токсичній;
- виражена - насичуюча концентрація більша порогової;
- мало виражена- насичуюча концентрація не має порогової дії.
Комуляція (нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) внаслідок тривалого їх уживання):
- зверхкомуляція - к.к. до 1;
- виражена- к.к. 1-3;
- помірна - к.к. 3-5;
- слабко виражена - к.к. більше 5.
Стійкість:
- дуже стійкі - період напіврозпаду 1 -2 роки;
- стійкі - період напіврозпаду 6 місяців - 1 рік;
- помірно стійкі - період, напіврозпаду 1-6 місяців;
- малостійкі - період напіврозпаду до 1 місяця.
Канцерогенність (здатність викликати розвиток новоутворень (ракових пухлин):
- явно канцерогенні - відомі прояви раку у людей, сильні канцерогени в дослідах на тваринах;
- канцерогенні - канцерогенність доказана в дослідах на тваринах, але не доказана у людей;
- слабо канцерогенні - слабкі канцерогени в дослідах на тваринах;
- підозрілі на канцерогенність - слабкі канцерогени в дослідах на тваринах.
Тератогенність (властивість токсикантів викликати порушення процесів ембріогенезу шляхом спонукання до аномалій розвитку):
- явні тератогени - відомі каліцтва у людей, відтворені експериментально на тваринах;
- підозрілі на тератогенність - наявність експериментальних даних в дослідах на тваринах.
Ембріотоксичність (властивість речовини при попаданні у організм матері викликати загибель чи патологічні зміни зародку чи ембріону):
- вибіркова - визначається в дозах, не токсичних для материнського організму;
- помірна - проявляється поряд з іншими токсичними ефектами.
Алергенні властивості:
- сильні алергени - викликають алергічний стан у більшості людей, навіть при дії в невеликих дозах, які зустрічаються в звичайній обстановці;
- слабкі алергени - викликають алергічний стан в окремих особин.
Цією класифікацією керуються при гігієнічних оцінках нових пестицидів, складені висновку про можливість застосування їх в с/г, розробці гігієнічних нормативів та регламентів їх використання. Гігієнічна класифікація береться також до уваги при оцінці результатів експертизи харчових продуктів, одержаних від рослин та тварин, оброблених пестицидами.
Засоби захисту рослин випускаються в різних препаративних формах:
- дусти (Д) - порошки тонкого помелу для обпилювання або сухого протравлювання, наприклад, тютюновий пил;
- змочувальні порошки (СП) - такі препарати при розбавленні водою дають стійкі суспензії;
- гранульовані препарати (Г) - для протруювання ґрунту;
- водні розчини (ВР);
- концентрати емульсій (КЕ), що дають стійкі емульсії при розчиненні водою і багато інших, препаративна форма завжди вказується на упаковці препарату.
- масляні дисперсії (МД);
Препарати можна застосовувати методами:
- обприскування;
- обпилювання;
- інтоксикації самої рослини;
- аерозольного обприскування;
- фумігації (димлення);
- протравлення насіння і грунту;
- отруєних принад і антисептування.
Вибір способу застосування пестицидів зумовлюється формою препарату, видом шкідливого організму і рослини, а також необхідністю безпеки для довкілля та людини.





